02 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм

02 квітня відзначають Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Овруцький інклюзивно-ресурсний центр інформує про аутизм.
Уперше про проблему аутизму заговорили всього близько 65 років тому. З 2008 року 02 квітня визначають Світовий день поширення інформації про аутизм. Ця дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року з метою привернення світової уваги до дітей та дорослих, які страждають від аутизму. За останніми даними, нині у світі живе близько 670 мільйонів людей, які страждають на аутизм.
Згідно зі статистикою, діагноз «аутизм» трапляється досить часто – один випадок на 100-160 дітей. Однак, ця цифра дуже приблизна. Частіше на аутизм страждають хлопчики, ніж дівчатка (приблизно у пропорції 4:1), але в дівчаток хвороба перебігає набагато складніше. Хоч дотепер не відомі головні причини аутизму, однак, відомо, що це – біологічно зумовлене порушення мозку, що розвивається. Аутизму неможливо виявити відразу після народження. Інколи розвиток дитини відбувається цілком нормально і лише орієнтовно після 36-го місяця життя відбувається відчуження і втрата здобутих умінь. Якщо діти, яким поставлено діагноз «аутизм» у 2-3 роки, пройдуть відповідну реабілітацію, то 80% з них уникнуть захворювання. Пізня діагностика значно ускладнює соціальну і реабілітаційну медичну допомогу. За розвиток аутизму не можна звинувачувати батьків, навпаки, саме вони становлять для дитини найважливішу опору в житті. Аутизму сьогодні не можна повністю вилікувати, однак, вчасна й активна реабілітація разом з медикаментозною підтримкою здатні забезпечити відносно нормальне функціонування людей з аутизмом у повсякденному житті.
Аутизм належить до групи загальних порушень розвитку. Деякі сфери дитячої психіки розвиваються відповідно до віку, інколи навіть з випередженням, а деякі різко уповільнюються. Це не означає, що дитина з аутизмом є розумово відсталою. Вона по-іншому сприймає світ – світло, образи, звуки, по-іншому відчуває дотик, запах, смак чи біль. Часто має проблеми з точним розумінням скерованих до неї висловлювань. Дитина реагує на шум, але ігнорує звернені до неї слова. Вона не бавиться зі своїми однолітками, у неї не формується прив’язаність до своїх батьків, гра в дитини з аутизмом завжди маніпулятивна (катати машинку туди-сюди та ін.). Діти з аутизмом не реагують на своє ім’я, уникають зорового контакту з іншими, часто не говорять взагалі. Ступінь аутизму може бути дуже різний – від тяжкого до легкого. Однак, його наслідки завжди дуже поважні.
Треба також зазначити, що діти з аутизмом нерідко володіють даром або талантом у тій чи іншій галузі мистецтва чи знань. Історія знала чимало прикладів, коли такі люди надихали своє оточення, близьких і зовсім незнайомих.