Видатні земляки: відомий військово-політичний діяч, уродженець Овруча Остап (Остафій) Дашкевич

Біля витоків української державності стояв відомий військово-політичний діяч, уродженець Овруча Остап (Остафій) Дашкевич. Цей славний воїн походив з давнього роду української шляхти. Видатний український історик М.Грушевський справедливо відносить Дашкевича до перших організаторів козаччини, до перших козацьких гетьманів. Народився Остап Дашкевич в 1455 році в м. Овручі в багатій боярсько-шляхетській православній родині Дашкевичів.

Він першим озброїв козаків рушницями та шаблями, створив рухливі загони, що стали праобразом майбутніх козацьких військових одиниць – сотень та полків. Острів Хортицю призначив основним місцем  для складу зброї, щоб перекрити татарам шлях на українські землі.

Остафій Іванович Дашкевич (Дашкович) був троюрідним небожем Івана Ходкевича – засновника роду Ходкевичів гербу “Кошцієша”.

Рід Дашкевичів користувався старовинним польським гербом “Леліва”, що згадується у документах з 1399 р. За особисті заслуги Остафій Дашкевич отримав осібний герб, що являв собою відміну герба “Леліва” й мав назву “Дашкович”: на лазуровому полі щита золотий півмісяць рогами догори, над ним золота 6-променева зірка, а над зіркою – срібне вістря стріли кінцівкою догори. У клейноді були три страусиних пір’їни.

Остафій Дашкевич був першим (хоча й неформальним) козацьким гетьманом, талановитим військовим організатором, вмілим та винахідливим тактиком, прагматичним політиком та ідеологом реєстрової козаччини.

Перша згадка про Остафія Дашковича відноситься до 1503 року. Спочатку був Литовським воєводою, а потім Черкаським і Канівським старостою. Здійснював походи проти турків і татар. Потрапив у полон до татар, звідки втік, і у 1523 році вперше напав на Очаків, а звідти пішов у Крим і спустошив там багато аулів в Ґьозлевому, Карасубазарі і в Ак-Мечеті. У 1528 році разом з Предславом Лянскоронським і великим загоном козаків знову атакував Очаків, і там тричі розгромив татарські загони у цьому поході козаки захопили 500 коней і 30 тисяч голів худоби. З цього часу козаки стали здобувати особливу славу, чому немало сприяв «знаменитий козак» Остафій Дашкевич – черкасько-канівський староста, православна людина з міста Овруч. У 1531 році організував за допомогою козаків оборону Черкас від татарського нападу. Остафій Дашкевич воював спочатку проти турків, кілька разів служив російським князям Івану й Василю, допомагаючи їм у війні проти поляків, далі знову повернувся в Литву до Сигізмунда і отримав в управління міста Черкаси й Канів на правому березі Дніпра нижче Києва. Дослідник  козацтва Д. Яворницький писав, що «керуючи цими містами, він звабив до себе таку силу козаків, що обидва міста надовго стали ядром усього українського козацтва». У 1531 році на місто Черкаси вчинив напад кримський хан Саадат-Гірей. Дашкевич мужньо захищав черкаський замок від татар. Будучи в 1533 році на сеймі в Пйотркові, він радив польському сейму особливий проект захисту кордонів Литовського князівства від татарських вторгнень. У цьому проекті Дашкевич висловлював необхідність будівництва поблизу татар, на одному з малодоступних островів Дніпра, замку й утримання у ньому постійної сторожі з 2 тисяч козаків, котрі, плаваючи на чайках по ріці, перешкоджали б татарам переправлятися через Дніпро. До цих 2 тисяч козаків Дашкевич пропонував додати ще кількасот чоловік, які б здобували в околицях необхідні припаси й доставляли їх козакам на острови. Пропозиція Дашкевича сподобалася всім учасникам сейму, але не була виконана. Але задум гетьмана зумів втілити в життя Дмитро Вишневецький у 1552 році.

У 1535 році гетьман Остафій Дашкович помер і був похований поблизу Успенського собору в Каневі.

Про героїзм та відвагу Остафія Дашкевича, який першим зібрав військо Запорозьке, та добу козацьку, що тривала більше як триста років відображає історична «Дума про Остафія Дашкевича». Його називали на Запоріжжі богатирем, це означало у стародавніх авторів — напівбог. В цій думі розповідається про той час, коли Остафій Дашкевич перебував у полоні, дума оспівує як він звідти утік та знову громив невірних.

На честь Остапа Дашкевича названо вулиці в Черкасах та Овручі, в Житомирі (2014) встановлено пам’ятну дошку.

https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/GETMANI/ostap_ostafiy_dashkevich.dhtml

https://tetiy.at.ua/publ/cikave_z_istoriji_ukrajini/getmani_ukrajini_ta_jikh_gerbi/ostafij_ivanovich_dashkevich/34-1-0-72

https://tradycija.com.ua/ostap-ostafij-dashkevych/