Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього села Клинець

На пагорбі, у видолинках і болотах лежить село Клинець.

Село відоме як власність вдови наказного гетьмана Булиги – Олени Трипільської. Згадується в акті від 11 серпня 1687 року.

Тут діяв православний монастир, заснований у XVI столітті. Землею та селами в Клинецькій волості Овруцького повіту володів Корецький жіночий монастир. Територія в межах села була здавна заселена людьми. Свідченням цього є пам’ятки Клинецької стоянки пізнього палеоліту. Це знаряддя праці – різці, скребла, ножовидні пластинки з кварциту.

Важливим зразком палеолітичного мистецтва були різьблені бивні мамонтів.

Місцева назва села – Клинєц. Вона походить від того, що спочатку воно знаходилось на клину землі між двома невеличкими річечками – притоками річки Норинь.

До цього часу збереглися назви частин села – «село», «куток», «шелести», «микалаї», «мазури», «усадьба».

Найдавніша частина Клинця – «село», «куток» – околиця. «Усадьби» – це наділи землі, які були заселені пізніше. Площу біля церкви й дотепер називають «майдан», «ринок», «перехресною» (місце перетинання вулиць).

Хрестовоздвиженська церква села Клинець – одна з найдавніших сакральних дерев’яних споруд в навколишній місцевості. Відома ще з 1769 року. В 1890 році на кошти прихожан була побудована дерев’яна церква на кам’яному фундаменті. Вона була розміром 20×10 м, дзвіниця висотою 15 м, на якій було 12 дзвонів. Бані (купола) церкви та іконостас були з позолотою. До цієї церкви була приписана Годотемльська церква (тепер – с. Коренівка) Андрієвська, побудована у 1757 році та села Жуки, Довгиничі, Кур’яни, Павловичі, Мишковичі, Жолонь, Піщаниця і Мочульня.

Як розповідали старожили, в 1935 році будівля церкви була зруйнована до кам’яного фундаменту а батюшку Хрестовоздвиженської церкви Олександра Бабушкіна в 1937 році із села було вислано. З її дерева зробили спочатку клуб, а потім школу.

У 1942 році селяни розібрали будівлю школи й відновили церкву. Згодом до неї прибудували дзвіницю. У такому стані церква існує і досі.

З початком відродження незалежності України церковна служба відновилась. 27 вересня –  велике православне свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Цей  день урочисто відзначають жителі Клинця, як своє престольне свято.

Дерев’яні церкви Полісся – яскраве та самобутнє явище .

В історії українського культового зодчества храмові будівлі є невід’ємною складовою культурної спадщини України. В них втілені народні смаки і таланти народних поліських майстрів.