Історія села Богданівка

Звивається стежиночка

до рідного села,

Та найдорожча жилочка,

де молодість пройшла,

Та ниточка без вузликів,

що в серці я ношу,

Та найсвятіша музика,

якою дорожу.

Куди б нас не закинув вирій життя, але ми завжди будемо пам’ятати свій рідний куточок на землі – своє село.

Кажуть, де б ти не опинився та все одно ти все життя будеш мати в серці свою малу батьківщину – місце, де народився та зростав.

 

Село Богданівка – розташоване на правому березі річки Норинь, за 12 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Овруч.

Дата заснування відноситься до ХУІІ ст., за переказами названо в честь Богдана Хмельницького.

У ХІХ ст. належало поміщикам Єлізаветі Потоцькій, Октавії Головінській, Ізидору Стройновському (з 1845 р.), Антону і Терезі Моравським (з 1854 р.), Богдану Дзердзієвському.

Маєток займав площу понад 3 тис. десятин. До його складу входили с. М.Чернігівка та Слобода Мамеч.

Діяли водяний та вітряний млини, чотири корчми. У поміщика Дзердзієвського був винокуренний завод (з 1909 р.), який давав 10 тис. золотих карбованців у рік.

1899 рік – 417 жителів, 80 дворів, 1911 рік – 571 житель, 129 дворів.

Однокласне сільське училище відкрито у 1909 році – навчалось 48 хлопчиків і 2 дівчинки. Перша вчителька – Олександра Яківна Чегринцова (Сирота).

У довоєнні роки в селі діяли: сільгоспартіль, одна з перших в районі «Праця бідноти» (1924р.), машинно-тракторне товариство.

У 1926 році – 792 жителі, 169 дворів.

До 1923 року село в складі Гладковицької волості овруцького повіту.

В 30-ті роки Богданівка славилась в районі масовим розвитком фізкультури і спорту. Сільський колектив спортсменів очолював Юхим Федорович Найда. Богданівські спортсмени вважалися одними з кращих – вони представляли Овруччину на обласних і республіканських змаганнях..

За роки німецької окупації колгоспне господарство було зруйновано, біля сотні жителів вивезені на примусові роботи до Німеччини.

В післявоєнний час були відбудовані зруйновані будівлі, оновлено машинно-тракторний парк, збільшилось поголів’я худоби.

Від 11.08.1954 року село Богданівка у складі В.Чернігівської сільської ради.

В 1959 році колгосп Богданівки «Більшовик» об’єднався в єдине господарство з колгоспом села В.Чернігівка.

В 70-ті роки ХХ ст. в селі працювала восьмирічна школа, клуб, медпункт, бібліотека.

За успіхи в розвитку сільського господарства 25 жителів села нагороджено орденами і медалями: доярка Ольга Нестерчук – орден «Знак Пошани», шофер Микола Бондарчук – орден Трудової Слави ІІІ ст.

Господарство вирощувало зернові, льон, картоплю. 1988 – почалось будівництво нового клубу, старе приміщення перероблено під ФАП.

Близько півстоліття пропрацювала в Богданівський школі Чегринцова Олександра Яківна – відмінник УРСР, нагороджена орденом Леніна в 1951 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *