Відкриття меморіальної дошки Юрію Володимировичу Сірику

Сьогодні на подвір’ї Овруцької гімназії ім. Малишка відбувся мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки Юрію Володимировичу Сірику, який загинув 1 листопада 2016 року в зоні АТО.
Юрій Сірик народився 29 грудня 1975 року у місті Овруч Житомирської області. Навесні 2007-го переїхав до села Новоівнецьке Андрушівського району.
У 1991 році закінчив школу № 2 та вступив до професійного училища, де отримав фах електрика. Потім хлопця призвали до армії, а з 1995 по 2006 роки був прикордонником, залишившись служити далі.
Це був прекрасний хлопчик, потім хлопець, чоловік, який ніколи ні з ким не сварився. Він увійшов в серця тих, хто знав його, тільки усміхненим, привітним, добрим сином і батьком.
З 2010 по 2011 роки працював начальником охорони у київській фірмі «Ельба Інвест». Одного разу Юрія поставили на охорону Бізнес-центр-Форуму. Поруч було невеличке кафе, у якому якісь мажори почали грубити дівчатам-офіціанткам та бити їх. Юрій встиг покласти обличчям в підлогу трьох із них за короткий час, поки добігла допомога. Після цієї події цілий тиждень його та охоронців годували безкоштовно на знак подяки.
А потім розпочалася війна, і все перевернулося з ніг на голову. Юрія мобілізували у березні 2014 року і перший строк служби тривав до травня 2015-го.
Степанівка. Савур-Могила. Іловайськ. Дебальцеве. Кожна ця назва віддається страшним болем. Для Юрія Володимировича до цього всього примішувались солоний присмак крові та гіркота випаленої землі. Адже він усі ці місця пройшов, витримав запеклі страшні бої, коли побратимів розривало снарядами у нього на очах.
Повернувшись додому, Юрій дуже важко переживав все, через що його пронесла війна, часто плакав, згадуючи полеглих побратимів. Але він не зламався, такі люди не ламаються, а стають лише сильнішими. Тому він знову повернувся на війну, підписавши контракт.
Сержант, командир відділення стрілецько-зенітного взводу 30-ї окремої механізованої бринади.
Загинув 1 листопада біля села Славне Марїнського району Донецької області внаслідок отримання важких поранень під час мінометного обстрілу наших позицій.
Похований 4 листопада у селі Степок, де мешкає його мати, яка разом з дружиною, донькою та похресницею була присутньою на заході.
Як зазначив у своїй промові міський голова Іван Коруд – родина Юрія навік стане для Овручан рідною.
Герої не вмирають!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Розмір тексту-+=