Історія села Острів

Моє село

Маленька крапелька величної держави —

                              моє село, багато є таких!

Зазнало лиха, бідувань і слави

Воно живе і вічно буде жить!

 

Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя-неповторна. В Овруцькому районі розташоване мальовниче село, яке зветься Острів. Це село за географічними даними невелике, небагате на мінеральні ресурси, але для багатьох воно – маленька Батьківщина.

 

Село Острів (Стара назва Стовпечно) засноване в другій половині ХІХ століття як колонія. У 1911 році налічувало 189 жителів та 36 дворів. Назва пішла від сухої місцевості з усіх боків оточеної водою, де росли столітні дуби.

Найпоширеніші прізвища – Сергійчук, Кушнерчук (від «кушнір» – людина яка вичиняє овечі шкури). Це заняття було одним із найпоширеніших ремесел в Україні в епоху, коли баранячий кожух був звичайним одягом селянина.

Отже, це було поселення ремісничого люду біля Овруча. У ХУІІІ ст. село приписане до приходу церкви Преображення Господнього (Овруч, Замкова Гора).

Село пережило революційні події 1917-1921 рр., голодомор 1932-1933 рр., жахіття Другої Світової війни. 40 жителів села не повернулися додому з фронту.

За адміністративно-територіальним поділом село Острів в різні роки підпорядковувалось Підрудянській сільській раді (1923, 1944), Острівське (1941), В.Фоснянській сільській раді (17.01.1977).

З 1990 року у складі Зарічанської сільської ради.

Також ж стає острівською бригадою КСП «Зоря» (діє ферма).

Село – це щоденна праця зранку до пізнього вечора. Тож кому, як не колгоспникам знати як це пізно лягати і рано підвестися. Добра половина села у свій час працювала на фермі, інша на полі. Праця важка, але почесна, вправні доярки, вмілі телятниці, водії, трактористи, різноробочі щоденно несли свій вклад доброї слави села Острів.

1958 рік – будується нове приміщення початкової школи на 6 кімнат. На початку 60-х років створено хор-ланку села Острів, відома своєю творчістю не тільки в районі але й за його межами. Ініціатор та організатор самобутнього колективу була завідуюча острівським сільським клубом Генрієта Валентинівна Юрчак. Керівник хору – передова льонарка, перша стахановка, орденоносець Ольга Опанасівна Сидорчук.

Острівська хор-ланка – дипломант першого ступеня Всесоюзного журі, другого ступеня республіканського оргкомітету, лауреат районних і обласних конкурсів.

Перше місце в області на конкурсі фольклорно-етнографічних колективів.

Третє місце на республіканському радіоконкурсі  «Золоті ключі» в 1981 р., неодноразовий учасник телепередач «Сонячні кларнети», «Перлини душі народної».

Репертуар хору різноманітний за жанром: веснянки, колядки, щедрівки, петрівки, обжинкові, весільні, старовинні пісні рідного Полісся.

 

Село наше красиве і квітуче. Але справжньою його окрасою є люди. Ми щодня бачимо їх, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця життя – то джерело людської мудрості і самовідданості.

Видатні наші земляки:

Юрчак Володимир Пилипович – Заслужений лікар України, кандидат медичних наук.

Комар Христина Павлівна – передова льонарка нагороджена орденом Леніна в1958році та 1966 р.

Бойко Володимир Семенович – відомий шахтар нагороджений орденом «Шахтарської слави» ІІ ст.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *