Роз’яснення, в межах проекту «Я маю право!»

Посилання для навігації по документу:

1. Визнання батьківства за рішенням суду

2. Як укласти договір про сплату аліментів на дитину?

3. Соціальна стипендія: хто має право її отримати?

4. Спадкування майнового сертифіката

5. Шлюбний договір: правові тонкощі

6. Як зменшити розмір аліментів?


Визнання батьківства за рішенням суду

Роз’яснення, в межах проекту «Я маю право!», надали фахівці  Коростенського МЦ з надання БВПД.

За відсутності спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, чи особистої заяви чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, але вважає себе батьком дитини, батьківство щодо дитини, яка народилася, може бути визнане за рішенням суду.

Хто може подати позов про визнання батьківства:

– матір дитини;

– опікун дитини;

– піклувальник дитини;

– особа, яка утримує та виховує дитину;

– сама дитина, якщо вона досягла повноліття;

– особа, яка вважає себе батьком дитини.

Сімейний кодекс України закріплює положення, відповідно до якого підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦК України.

Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв’язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Очевидно, що при підготовці справ про встановлення батьківства до судового розгляду і під час їх розгляду суд вправі з урахуванням думки сторін і обставин справи призначити експертизу. Висновок експертизи у справі про народження дитини, в тому числі експертизи, проведеної методом генної дактилоскопії, повинен бути оцінений судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до місцевих центрів та бюро правової допомоги. Їх адреси та контакти ви можете знайти на сайті http://zhytomyr.legalaid.gov.ua/ua/ у розділі «Місцеві центри».

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» – на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

Оксана Сергієнко –
начальник відділу правопросвітництва та 
взаємодії з суб’єктами надання БППД

Коростенського МЦ з надання БВПД

на початок


Як укласти договір про сплату аліментів на дитину?

Роз’яснення, в межах проекту «Я маю право!», надали фахівці Коростенського МЦ з надання БВПД.

Після розлучення, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати аліментів. Це позасудове вирішення спору між батьками щодо утримання дитини.

При укладенні договору батьки дитини вправі визначити розмір, порядок та форму (способи виконання обов’язку утримання дитини), а також інші умови надання утримання своїм неповнолітнім дітям. Аліменти за домовленістю батьків можуть сплачуватися у твердій грошовій сумі, сплачуваній одноразово чи періодично, у частках від заробітку (доходу) платника, шляхом надання майна або іншим шляхом, встановленим сторонами у договорі. Може бути передбачено також поєднання декількох способів.

Сторони такого договору вільні у встановлені розміру аліментів на утримання дитини. Але умови договору не можуть порушувати права дитини, розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, це закріплено у ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України. В іншому випадку такий договір за рішенням суду буде визнано недійсним.

Строки сплати аліментів визначаються батьками у договорі самостійно, але з урахуванням положення про те, що вони не будуть порушувати права дитини. Можливою є виплата аліментів щомісяця, через інші проміжки часу, а також у вигляді одноразово наданої суми.

У випадку сплати аліментів у твердій грошовій сумі, у зв’язку із постійними інфляційними процесами, сторони договору про сплату аліментів вправі включити до договору умову щодо індексації такої грошової суми.

Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Нотаріальна форма договору про сплату аліментів надає можливість виконати його у примусовому порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, таке стягнення відбувається у примусовому порядку виконавчою службою з дотриманням вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» – на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

Оксана Сергієнко –
начальник відділу правопросвітництва та 
взаємодії з суб’єктами надання БППД
Коростенського МЦ з надання БВПД

 на початок


Соціальна стипендія: хто має право її отримати?

Кому призначають соціальну стипендію? Роз’яснення, в межах проекту «Я маю право!», надали фахівці Коростенського МЦ з надання БВПД.

Право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які не отримують академічних стипендій, не перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків) та не перебувають в академічній відпустці.

  1. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також студенти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків.
  2. Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 20—22 і 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
  3. Шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки.
  4. Особи, батьки яких є шахтарями, що мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи.
  5. Особи, які мають статус учасників бойових дій та їх діти.
  6. Діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції.
  7. Діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту.
  8. Діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.
  9. Діти з інвалідністю та особи з інвалідністю I-III групи;
  10. Студенти (курсанти) із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» – на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

Оксана Сергієнко –
начальник відділу правопросвітництва та 
взаємодії з суб’єктами надання БППД
Коростенського МЦ з надання БВПД

 на початок


Спадкування майнового сертифіката

Часто громадяни звертаються з питанням щодо порядку звернення до суду про визнання права власності на майновий сертифікат у порядку спадкування. Підставою звернення є відмова приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з тим, що правовстановлюючий документ був виданий після смерті спадкодавця. Клієнта цікавить, які документи необхідні для цього і який порядок звернення до суду. Роз’яснення, в межах проекту «Я маю право!», надали фахівці Коростенського МЦ з надання БВПД.

Для визнання права власності в порядку спадкування необхідно пред’явити позов до суду і таке право настане вже на підставі судового рішення. Позовна заява фізичної особи подається до суду за місцем її проживання.

Перелік документів, які необхідно долучити до позовної заяви:

– копію паспорта позивача;

– копію ідентифікаційного номера платника податків;

– докази, які підтверджують наявність права на спадщину (правовстановлюючі документи, документи видані нотаріусом, свідоцтва про народження, свідоцтво про смерть спадкодавців, документи, що підтверджують родинні стосунки, заповіт, довідки з місця проживання на день смерті спадкодавця);

– копії позовної заяви (за кількістю зацікавлених осіб);

– квитанція про сплату судового збору.

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до місцевих центрів та бюро правової допомоги. Їх адреси та контакти ви можете знайти на сайті http://zhytomyr.legalaid.gov.ua/ua/ у розділі «Місцеві центри».

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» – на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги)

Оксана Сергієнко –
начальник відділу правопросвітництва та 
взаємодії з суб’єктами надання БППД
Коростенського МЦ з надання БВПД

 на початок


Шлюбний договір: правові тонкощі

Шлюбні договори популярні у країнах Європи потроху завойовують довіру і в українців. Хто може укладати шлюбний договір? Які питання він регулює?

Роз’яснення з цих питань, в межах проекту «Я маю право!»,

надали фахівці Коростенського МЦ з надання БВПД.

Сторони шлюбного договору

– Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (наречений і наречена);
– подружжя – особи, що вже перебувають у шлюбі.

Відносно віку, з якого наречені мають право самостійно укладати шлюбний договір, то цей вік збігається зі шлюбним віком. Варто зазначити, що за заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ст. 23 СК України). Тоді у цьому випадку на укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу (якщо стороною є неповнолітня особа), потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. У разі відмови батьків чи піклувальника дати згоду на укладення шлюбного договору таке рішення може бути оскаржено до суду.

Що включає шлюбний договір, а що ні?

– Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки.

–  Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.

– Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

– Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

– За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до місцевих центрів та бюро правової допомоги. Їх адреси та контакти ви можете знайти на сайті http://zhytomyr.legalaid.gov.ua/ua/ у розділі «Місцеві центри».

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» – на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги)

Оксана Сергієнко –
начальник відділу правопросвітництва та 
взаємодії з суб’єктами надання БППД
Коростенського МЦ з надання БВПД

 на початок


Як зменшити розмір аліментів?

Часто громадян цікавить, чи можливо зменшити розмір аліментів визначений за рішенням суду, якщо аліменти мають виплачуватись на користь однієї дитини в розмірі однієї чверті всіх видів доходів.

Роз’яснення, в межах проекту «Я маю право!», надали фахівці Коростенського МЦ з надання БВПД.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Також Сімейний кодекс України, а саме ст. 186 передбачає, що у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Для зменшення розміру аліментів визначених за рішенням суду необхідно звернутися із відповідною позовною заявою до суду. У позовній заяві позивач обов’язково повинен вказати підставу для зменшення розміру аліментів, які він сплачує на утримання дитини. Крім того, необхідно надати суду докази зазначених в заяві підстав.

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до місцевих центрів та бюро правової допомоги. Їх адреси та контакти ви можете знайти на сайті http://zhytomyr.legalaid.gov.ua/ua/ у розділі «Місцеві центри».

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» – на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

Оксана Сергієнко –
начальник відділу правопросвітництва та 
взаємодії з суб’єктами надання БППД
Коростенського МЦ з надання БВПД

 на початок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *